Шляхівська ЗОШ І - ІІ ступенів Кегичівського району
Неділя, 18.02.2018, 02:23
Меню сайту

Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Лютий 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728

Архів записів

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Третяк Яна Володимирівна

    У 2006 році закінчила ХНПУ ім. Г.С.Сковороди факультет психології та соціології та отримала спеціальність «Практичний психолог».

    З 1 вересня 2015 року працюю в Шляхівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів практичним психологом.

     

    Шкільний психолог допомагає учням краще зрозуміти себе, свої відчуття, емоції та переживання. Спостерігає за психологічним і психічним розвитком учнів. Допомагає батькам порозумітися зі своїми дітьми та вчителям краще зрозуміти поведінку учнів.

     

    Особисто я вважаю, що дорослі не повинні гніватись та кричати на дітей, адже цим вони їх не виховують, а псують!

     

    Основні напрямки роботи шкільного практичного психолога

     

    Психодіагностичний

    Корекційно-розвивальний та виховальний

     

    Консультаційний

     

    Психологічна просвіта

     

    Організаційно-методичний

     

    Зв′язки з громадськістю

     

     

     

     

    Проведення тестування, анкетування та діагностика учнів, батьків, вчителів

     

    Розвивальні заняття з обдарованими учнями та учнями, які мають творчі здібності; корекційна робота з учнями ускладненої поведінки, учнями, які мають проблеми у навчання та признаки дезадаптації.

     

     

     

     

    Індивідуальні та групові консультації учнів, батьків та вчителів на різні теми

     

     

     

     

    Виступи, бесіди, тренінгові заняття з учнями, батьками та вчителями на психологічні теми, правову тематику та пропаганда здорового способу життя

    Складання щомісячного та щорічного плану роботи, написання довідок, аналітичних та статистичних звітів, підготовка до виступів на педагогічних нарадах  та батьківських зборах, заповнення ділової документації, оформлення індивідуальних карток учнів, самопідготовка

     

     

     

     

    Співпраця з   громадськими організаціями, службами у справах молоді, дільничним інспектором

     

     

    Графік роботи практичного психолога

    Третяк Яни Володимирівни

    Шляхівської ЗОШ І-ІІ ступенів

    Дні тижня

    Інтервали робочого часу

    З 8.30 год.

    По 13.30 год.

    Четвер

    8.30

    13.30

     

    Графік консультацій практичного психолога

    Третяк Яни Володимирівни

    Шляхівської ЗОШ І-ІІ ступенів

    Дні тижня

    Години консультацій

    Види консультацій

    Четвер

    10.00-12.00

    Індивідуальні та групові консультації учнів, батьків та вчителів

    Поради батькам

    Слід пам′ятати:

    • Діти навчаються життю у життя;
    • Якщо дитину постійно критикувати – вона вчиться ненавидити;
    • Якщо дитина живе в атмосфері ворожості – вона вчиться агресивності;
    • Якщо дитину висміюють – вона стає замкненою;
    • Якщо дитині постійно докоряють – вона вчиться жити с почуттям провини;
    • Якщо дитину підбадьорювати, підтримувати – вона вчиться вірити у себе;
    • Якщо дитину хвалити – вона вчиться бути вдячною;
    • Якщо дитина живе в атмосфері доброзичливості – вона вчиться знаходити любов в цьому світі.

    Загальні поради батькам першокласників

    1. Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою і лагідним словом;
    2. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів;
    3. Не підганяйте, розраховуйте час – це ваш обов′язок, якщо ви цю проблему не вирішили – провини дитини в цьому не має;
    4. Не відправляйте дитину до школи без сніданку: там вона багато працює і втрачає енергію;
    5. Відправляючи до школи побажайте успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних «Дивись погодься гарно», або «Щоб не було поганих оцінок». У дитини по переду важка праця;
    6. Зустрічайте спокійно, не ставлячи багато запитань, дайте розслабитися, відпочити (згадайте себе після важкого робочого дня);
    7. Коли дитина збуджена і хоче чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте.
    8. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоється, тоді сама все розкаже;
    9. Зауваження вчителя вислуховуйте без дитини;
    10. Вислухавши не поспішайте сваритися, говорить з дитиною спокійно;
    11. Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи, біль, радощі та переживання дитини;
    12. У родині повинна бути єдина тактика всіх дорослих у спілкуванні з дитиною. Всі суперечки щодо виховання слід з′ясовувати без дитини.
    13. Завжди будьте уважними до стану здоров′я дитини, коли щось її турбує : головний біль, поганий настрій. Найчастіше це об′єктивні показники втоми, перевантаження;
    14. Пам′ятайте, що діти люблять казки, пісні або лагідні слова, особливо перед сном, не лінуйтесь подарувати це для них. Це заспокоїть дитину, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути та відпочити.

    Методика вивчення мотивів навчальної діяльності учнів (Б. Пашнєв)

     

    Анкета дає змогу методом парних виборів вивчити ставлення учнів до восьми основних мотивів навчальної діяльності. Вона складається з 28 пунктів, кожний з яких містить пари тверджень, які відображають зміст двох із восьми мотивів навчальної діяльності. Анкета сконструйована так, щоб можна було співвідносити вісім основних мотивів навчальної діяльності та виявляти мотиви, яким віддають перевагу.

     

    Кожен мотив у анкеті позначений літерою алфавіту:

    А - мотив зовнішнього примусу, уникання покарання;

    Б - соціально орієнтований мотив обов’язку й відповідальності;

    В - пізнавальний мотив;

    Г - мотив престижу;

    Д - мотив матеріального добробуту;

    Е - мотив отримання інформації;

    Ж - мотив досягнення успіху;

    З - мотив орієнтації на соціально залежну поведінку.

    Вік досліджуваного: з 12 років.

    Інструкція. Прочитайте пари запитань. Виберіть з кожної пари те запитання, яке найточніше відображає ваше бажання вчитися. Номер запитання й літеру варіанта відповіді запишіть в аркуші для відповідей. Майте на увазі, що запитання весь час повторюються, однак кожного разу в новому поєднанні. Тут немає “хороших” або “поганих” відповідей. Вибираючи одне й відкидаючи інше запитання, ви виявляєте власну індивідуальність.

     

    Текст анкети

    1.А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?

    АБО

    Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?

     

    2.В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?

    АБО

    Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?

     

    3.Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?

    АБО

    Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?

     

    4.Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?

    АБО

    3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, не бути гіршим за інших?

     

    5.Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?

    АБО

    В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?

     

    6.Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?

    АБО

    Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?

     

    7.Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?

    АБО

    Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?

     

    8.А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?

    АБО

    В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?

     

    9.Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?

    АБО

    Г)Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?

     

    10.В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?

    АБО

    Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?

     

    11.Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?

    АБО

    Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?

     

    12.Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?

    АБО

    Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?

     

    13.Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?

    АБО

    3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?

     

    14. А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?

    АБО

    Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?

     

    15. Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?

    АБО

    Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?

     

    16. В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?

    АБО

    Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?

     

    17. Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?

    АБО

    Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?

     

    18. Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?

    АБО

    З) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?

     

    19.       А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?

    АБО

    Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?

     

    20. Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?

    АБО

    Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?

     

    21. В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?

    АБО

    Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?

     

    22.Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?

    АБО

    3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?

     

    23. А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?

    АБО

    Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?

     

    24. Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?

    АБО

    Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?

     

    25.В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?

    АБО

    3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?

     

    26. А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?

    АБО

    3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?

     

    27. А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?

    АБО

    Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?

     

    28. Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?

    АБО

    3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?

     

    ПРАВА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДИТИНИ В УКРАЇНІ

    ЗНАЙ ПРАВА ТА ВИКОНУЙ ОБОВ'ЯЗКИ

    Мета:

    ознайомити учнів зі змістом основних статей Декларації прав дитини, Конвенції про права дитини, Конституції України; показати тісний взаємозв'язок прав та обов'язків; обговорити права та обов'язки учнів згідно із Законом України «Про освіту» та Статутом школи; виховувати свідоме ставлення до своїх дій та вчинків, ознайомити з правилами безкон­фліктної поведінки в суспільстві, попередження непередбачуваних ситуацій.

    Учасники: учні 5-8 класів.

        Кожен з нас — і дорос­лий, і малий — є повноправним членом сус­пільства, його невід'ємною частиною, вільним і рівним у своїй гідності та правах.

    Тільки народившись, людина набуває за законом здатності мати права і нести обов'язки — конституційні, сімейні, цивіль­ні, трудові і т. ін. Проте їх реальне здійснення можливе лише в міру дорослішання дитини. Щороку обсяг дієздатності дитини (здатності своїми діями набувати і здійснювати права, створюва­ти для себе обов'язки і виконувати їх) збільшується. І так само, як посудина наповнюється рідиною по вінця, так і

     дієздатність стає повною тільки з 18 років, а дитина стає повнолітньою.

        Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку. Дітей від 0 до 14 років вважають малолітніми, від 14 до 18 — неповнолітніми (ч. 2 ст. 6 СК України). Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим со­ціальним захистом. (Всесвітня декларація прав людини. Стаття 25). Отже, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

        Народившись, дитина набуває права на громадянство, має право жити і виховуватися у сім'ї, знати своїх батьків, отримува­ти від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім'я дитини може бути відкрито рахунок у банку.

        Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.01 р. під­тримує таке положення: «Дитина — особа віком до 18 років (по­вноліття), якщо, згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше».

        Як зазначалося раніше, віку дитини нада­ється значення і як суб'єкту певних відносин. Крім цього, в окремих випадках закон перед­бачає спеціальний статус дитини, а саме: ди- тина-сирота; дитина, позбавлена батьківсько­го піклування; дитина-вихованець; прийомна дитина; безпритульна дитина; дитина-інвалід; дитина-біженець; дитина з неповної чи багато­дітної сім'ї; немовля; дитина з вадами розу­мового або фізичного розвитку; дитина, яка постраждала внаслідок стихійного лиха, тех­ногенних аварій, катастроф; дитина, уражена ВІЛ-інфекцією; дитина, яка перебуває у зоні воєнних дій і збройних конфліктів тощо.

       Від набуття дитиною подібного спеціаль­ного статусу буде залежати наявність у неї певних прав, пільг, переваг, тобто додаткових засобів забезпечення й захисту її інтересів.

      Статус дитини має певний механізм забезпе­чення. Загалом це відбувається через закріплен­ня прав, свобод, обов'язків, інтересів дитини, залучення всіх видів їхніх гарантій, правоза- хисну діяльність, боротьбу з правопорушення­ми, визнання суспільством, свідоме ставлення до дитини та її інтересів, повагу до прав дитини.

        Джерелами регулювання інтересів дитини є Конституція України, міжнародні акти, за­кони України та підзаконні акти: постанови Верховної Ради України, укази та розпоря­дження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, накази міністерств та інших центральних ор­ганів виконавчої влади тощо (близько 5 тис. документів).

         Першим кроком для певної реалізації себе як повноцінного громадянина є ознайомлення з основними правами та обов'язками. Адже, щоб запобігти порушенню своїх прав, а в разі порушення — захистити їх передовсім потріб­но знати.

         Насамперед почнімо з того, що в Україні Конституцією 1996 року офіційно закріплено право кожної людини на життя.

         Оскільки сьогоднішні діти — завтрашні громадяни, то їхній захист і розвиток є перед­умовою майбутнього розвитку людства.

         Захист прав та інтересів дитини є одним із найважливіших завдань Української дер­жави, адже ставлення до дітей, їхніх прав і свобод, повага до їхньої людської гідності як­найточніше відображають рівень гуманності й цивілізованості суспільства.

        Світові стандарти у галузі дотримання прав дитини, що формувалися протягом ба­гатьох десятиліть, закріплені у кількох важ­ливих міжнародних документах.

       Ще у 1924 р. Лігою Націй було розробле­но та прийнято Женевську декларацію прав дитини. Після створення 1945 р. ООН увага до прав дитини у світі посилилась, а міжна­родна спільнота прийняла кілька правових документів, що визначають статус жителів планети до 18 років та зобов'язання держави і суспільства перед ними.

           Питання захисту прав дитини дістали ві­дображення у Загальній декларації прав лю­дини, прийнятій ООН у 1948 р., у Міжнарод­них пактах 1966 р. Зокрема, у Міжнародно­му пакті про громадянські і політичні права (п. 1 ст. 24) зазначено: «Кожна дитина без будь- якої дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, національного чи соціального походження, майнового стану або народження має право на такі заходи захисту, які є необхідними в її становищі як малоліт­ньої, з боку її сім'ї, суспільства і держави».

                 20 листопада 1959 року Генеральною асамблеєю Організації Об'єднаних Націй було проголошено Декларацію прав дитини. яка справила значний вплив на по­літику урядів і парламентів у всіх частинах світу.

                 Базовим документом, спрямованим на за­хист дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною асамблеєю ООН 1989 року. яка пра­вомірно вважається міжнародною дитячою конституцією. Конвенцією запроваджено су­часні універсальні стандарти, які правлять за орієнтири щодо забезпечення прав дітей у світі й у кожній країні зокрема. У Кон­венції проголошено право дитини мати свою думку, міститься положення про те, щоби під час вирішення будь-яких питань, які стосу­ються дитини, її інтереси враховувались як­найкраще.

                 Україна приєдналася до цієї Конвенції 1991 року. 1993 р. у м. Києві створено Все­український комітет захисту дітей. Таким чином, наша держава визнала, що діти є особливо уразли­вою групою з огляду на їхній вік, психічний і фізичний розвиток, що вони потребують спе­ціального постійного догляду і захисту, а та­кож узяла на себе низку зобов'язань у межах Конвенції, зокрема здійснити реформування законодавства відповідно до міжнародних стандартів.

                Пропонуємо вам основні положення Кон­венції ООН про захист прав дітей, переказані дітьми з деякими коментарями.

    Ст. 1. До 18 років Я — дитина.

    Ст. 2. Я маю право незалежно від того, якого кольору моя шкіра, хлопчик я чи ді­вчинка, скільки мені років, якої я нації, якою мовою розмовляю, в якого Бога вірю, багатий я чи бідний, здоровий чи хворий, які у мене батьки. Ніхто не має права позбавити мене всіх прав чи покарати мене за те, що думаю, роблять мої батьки.

    Ст. б. Я маю невід'ємне право на життя.

    Ст. 7. Я маю право мати ім'я, знати своїх батьків та свою країну.

    Ст. 9. Ніхто не може розлучити мене з мо­їми батьками без мого бажання. Я маю право бачити своїх батьків, коли мені цього захо­четься.

             Діти — це окрема, само­стійна складова суспільства, якій притаманні особливі правила поведінки, своєрідні життє­ві погляди, що забезпечують її розвиток, ста­новлення та перетворення на дорослого члена суспільства.

           Унаслідок свого становища діти потребу­ють особливого підходу, соціального захисту та поважання їхніх прав.

          Перш за все слід підкреслити ту думку, що діти — це не маленькі дорослі із обмеженими правами. Вони — повноправні члени суспіль­ства, які мають, окрім багатьох прав дорослих, і свої особливі права: право на гру, на сімейне виховання, на спілкування з однолітками.

          У Конвенції втілився той прогресивний по­гляд, що дитинство — це не підготовка до до­рослого життя, а важливий і самостійний етап життя людини.

           На сьогоднішній день головним захисником прав людини і дитини зокрема в Україні є ом- будсмен (омбудсман). Це посадова особа, на яку покладають функції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян у діяль­ності органів виконавчої влади і посадових осіб. Офіційні назви посади в різних країнах розріз­няються. На сучасному етапі посада омбудсмена існує в понад 100 країнах світу. В Україні по­саду обудсмена запроваджено з 1998 року, і на­зивається вона «Уповноважений Верховної Ради України з прав людини». Її з 1998 року й до 27 квітня 2012 року обіймала Ніна Карпачова. З 24 квітня 2012 цю посаду обіймає Валерія Володи­мирівна Лутковська.

                  Основні документи із за­хисту прав людини містять статті, де проголо­шено право на освіту, а саме: ст. 26 «Загальної Декларації прав людини», ст. 53 «Конституції України», ст. 28 «Конвенції про права дити­ни». У навчально-виховному процесі задіяні діти, вчителі, батьки. У кожного із учасників навчально-виховного процесу є свої права та обов'язки. На правах та обов'язках учнів і учи­телів мені хотілося б сьогодні акцентувати ува­гу. Згідно зі Статутом школи, який складено на підставі Закону України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», учні мають право:

    •    обирати форму, профіль навчання, індиві­дуальні програми;

    •   брати участь у науковій роботі, предмет­них олімпіадах, конкурсах, турнірах;

    •   обирати та бути обраними до органів само­врядування;

    •    користуватися навчальними кабінетами, спортивними залами та майданчиками, майстернями, лабораторіями, бібліотекою, побутовою базою навчального закладу;

    •   брати участь у роботі самодіяльних об'єд­нань: товариств, клубів, тощо, а також створювати їх.

    Ми пам'ятаємо, що кожне право тісно пов'язане з обов'язком.

    Обов'язки:

    •    виконувати правила внутрішнього розпо­рядку навчального закладу, Статуту шко­ли, правила для учнів;

    •    систематично й глибоко опановувати зна­ння, практичні навички та уміння;

    •   дотримувати моральних та етичних норм, дбайливо ставитись до шкільного майна.

     Учителі мають право на:

    •    пошану і захист професійної честі та гід­ності.

    Хочу акцентувати увагу на цьому пунк­ті стосовно прав учителів, бо він дуже тісно пов'язаний з правом дітей на освіту. Учитель має право і повинен давати учням знання.

     ►► Бесіда

    •   Чи не порушує це право той учень, який не працює на уроці, відвертає увагу вчителя від роботи з дітьми в класі, претендуючи на посилену увагу до своїх витівок?

    •   Чи багато користі принесе такий поруш­ник дисципліни своїм однокласникам, які не встигнуть засвоїти тему чи виконати іншу заплановану на урок роботу, бо вчи­тель втратить час, реагуючи на позаштатну ситуацію під час уроку?

    ♦ Чи не порушує такий однокласник права кожного із нас на здобуття знань під час навчального процесу?

           У школі ми щодня зустрічаємось з учителями й однокласниками. Наше спіл­кування також повинно базуватися на повазі прав кожної людини і всіх. Адже ТЗ.К ливо, щоб школа стала тим осередком, де ми відчуваємо себе зручно й затишно, коли немає страху перед учителем чи кимось із старших учнів або перед невивченим уроком.

             Школа повинна бути таким місцем, де б ми почувалися в безпеці. А безпечною школа може бути лише за умови, що кожний усві­домлює: крім прав, у нього є ще й обов'язки, до яких треба ставитися так само серйозно та відповідально, бо право неможливо реалізува­ти без виконання певних обов'язків.

             Хоча у дитини багато прав, їй дозволено далеко не все. Використовуючи свої права, не можна діяти на шкоду іншим людям або обмеж­увати їхні права. Права тягнуть за собою певні обов'язки. Насправді, права не можуть існувати без обов'язків, бо тоді право не буде здійсненим.

    1.      У кожної дитини є право на освіту, але й обов'язок ходити до школи, щоб право на освіту було реалізованим.

    2.      У кожної дитини є право на медичну до­помогу, але й обов'язок турбуватися про своє здоров'я, щоб рости міцною і розви­ватися.

    3.      У кожної дитини є право виражати свою думку, але ця думка повинна ра­хуватися з думками інших людей, щоб висловлена думка не завдавала шкоди іншим.

    4.      У кожної дитини є право на повагу та І захист честі та гідності, але ж є і обов'язок | бути ввічливим, поважати батьків, учите­лів та працівників школи, інших учнів, захищати молодших та слабких.

          Таким чином, ми з вами бачимо, що якщо дотримувати правил поведінки, не принижувати честі та гідності інших, то в стінах школи ви можете почува­тися захищено та безпечно. А як почувається кожен із вас поза школою? Чи не принижу­ють вас, не погрожують, не ображають? Ми постійно проводимо такі опитування, щоб за­хистити вас, убезпечити від негараздів, від необдуманих дій та непередбачуваних наслід­ків. Хочу нагадати: якщо з вами трапилась якась проблемна ситуація, негайно повідомте про це дорослих — батьків, вчительку, якій довіряєте, психолога чи соціального педаго­га школи. Вони обов'язково допоможуть вам, порадять, як правильно вчинити у скрутному становищі.

         Щоб бути захищеним на ву­лиці, вдома, не постраждати від злочинців та уникнути інших неприємностей, ми про­понуємо вам послухати та взяти до уваги пам'ятка

     

     

     

     

     

    ПАМ'ЯТКА ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ ЗЛОЧИНУ

     

     

     

                                Щоб не стати жертвою злочину, необхід­но дотримувати певних правил у житті та

    вживати необхідних запобіжних заходів.

    ·      У будь-якій незвичайній ситуації необхід­но зберігати спокій та впевненість у своїх діях, бути врівноваженим, щоби мати можливість обміркувати шляхи виходу із ситуації, яка склалася.

    ·      Важливо своєчасно вжити запобіжних за­ходів щодо захисту свого майна та здоров'я.

    ·      Завжди бути пильним та намагатися уни­кати конфліктних ситуацій, які можуть призвести до злочину. Коли вже сталося так, що ти потрапив у халепу, то треба зі­братися та прийняти правильне рішення, щоби ризики для себе, своїх близьких та майна у цій ситуації були найменшими.

    ·      Пам'ятай: вуличні грабіжники ретельно вибирають свою жертву й часто стежать за нею. Саме тоді, коли ризик нападу тобі здається мінімальним, вони стрімко й зух­вало діють.

    ·      Якщо у вечірній час тобі треба повертати­ся із занять або із гостей, домовся зазда­легідь, щоб тебе зустріли дорослі, близькі тобі люди.

    ·      Іди додому освітленими і людними вули­цями, не вибираючи для скорочення шля­ху дворів чи темних завулків.

    ·      Якщо затемно в безлюдному місці у тебе просять закурити, будь готовий до мож­ливого нападу. Таке прохання часто буває лише способом приспати увагу.

     

     

    ·        Ставтеся з недовірою до незнайомця, який просить у вас на вулиці розміняти грошову банкноту. Можливо, це трюк, щоб вивідати вміст вашого гаманця.

    ·        Не заходь до ліфта з незнайомцями, якщо навіть дуже поспішаєш. У разі нападу на тебе в ліфті намагайся натиснути кнопку «виклик диспетчера»: у працівників кому­нальних служб є можливість визначити міс­цезнаходження ліфта і викликати міліцію.

    ·        Якщо тобі загрожує якась біда, то, не гаю­чи часу, телефонуй на «102». За кілька хвилин наряд міліції прибуде на місце і з'ясує прикмети злочинців та напрямок, у якому вони втекли. Запізнілий дзвінок значно знижує шанси затримати їх.

    ·        Не будьте байдужими, якщо з кимось на ваших очах сталося нещастя. Допомагай­те іншим — допоможуть і вам.

    ·        Не гуляй сам і не шукай собі пригод у не­безпечних місцях.

    ·        Пам'ятай, що надмірна цікавість не при­зводить до добра: не чіпай знайдені пред­мети, не втручайся у чужі справи, особли­во у сварки та бійки, почувши постріли, тікай в інший бік.

    ·        Не ходи вулицями в пізній час без дорос­лих, намагайся мати чистий і охайний ви­гляд, аби не справляти враження бездо­глядного

    ·        Ніколи не відчиняй двері стороннім людям.

    ·        Уникай підозрілих компаній.

    ·        Не сідай в машину до незнайомої лю­дини.

    ·        Стеж, щоби телефон був завжди ввімкне­ним, щоб у разі небезпеки можна було за­телефонувати батькам або в міліцію.

    ·        Не розмовляй з незнайомими людьми.

    ·        Якщо старшокласники вимагають гроші у підлітка, не втручайся сам, а поклич на допомогу дорослого.

     

     

    ·        Не втікай від вимагача, бо він все одно наздожене.

    ·        Якщо в тебе вимагають гроші, телефон та інші речі, краще віддай добровільно.

    ·      Не наближайся до осіб напідпитку, а та­кож до тих людей, які поводяться дивно й можуть вчинити непередбачувані дії.

    ·      Не спілкуйся з підозрілими особами, від­мовляйся від їхніх доручень щось кудись віднести чи передати на словах.

    ·      Не дозволяй незнайомцям заманити себе у пастку — не вір обіцянкам, відмовляйся від подарунків або запрошень у гості. Прохання часто буває лише способом приспати увагу.

    ·   Не вживай речовин сумнівного походження, що можуть викликати отруєння чи втрату самоконтролю. Май на увазі, що правопору­шення, скоєне у стані алкогольного або нар­котичного сп'яніння, обтяжує провину.

    ·                  Не будь надто самовпевненим, у сумнів­ній ситуації звернися по допомогу до будь-кого з дорослих.

    ·                  Уникай місць, де збирається збуджений натовп і можливі порушення громадсько­го порядку.

    ·                  Під час проведення масових заходів не привертай до себе увагу зухвалою пове­дінкою, гучними вигуками, незвичайним одягом.

     

    ·                  Не носи із собою предмети (ніж, патрони тощо), наявність яких може викликати підозру; а ось учнівський квиток, пас­порт чи інше посвідчення особи тобі не завадять.

    ·        Не вдавай із себе героя. Потрапивши в небезпеку, тікай у людне чи освітлене місце, користуйся міліцейським свист­ком, що завжди має бути напоготові.

     

     

    В