Третяк Яна Володимирівна
У 2006 році закінчила ХНПУ ім. Г.С.Сковороди факультет психології та соціології та отримала спеціальність «Практичний психолог».
З 1 вересня 2015 року працюю в Шляхівській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів практичним психологом.
Шкільний психолог допомагає учням краще зрозуміти себе, свої відчуття, емоції та переживання. Спостерігає за психологічним і психічним розвитком учнів. Допомагає батькам порозумітися зі своїми дітьми та вчителям краще зрозуміти поведінку учнів.
Особисто я вважаю, що дорослі не повинні гніватись та кричати на дітей, адже цим вони їх не виховують, а псують!
Основні напрямки роботи шкільного практичного психолога
Психодіагностичний
|
Корекційно-розвивальний та виховальний
|
Консультаційний
|
Психологічна просвіта
|
Організаційно-методичний
|
Зв′язки з громадськістю
|
Проведення тестування, анкетування та діагностика учнів, батьків, вчителів
|
Розвивальні заняття з обдарованими учнями та учнями, які мають творчі здібності; корекційна робота з учнями ускладненої поведінки, учнями, які мають проблеми у навчання та признаки дезадаптації.
|
Індивідуальні та групові консультації учнів, батьків та вчителів на різні теми
|
Виступи, бесіди, тренінгові заняття з учнями, батьками та вчителями на психологічні теми, правову тематику та пропаганда здорового способу життя
|
Складання щомісячного та щорічного плану роботи, написання довідок, аналітичних та статистичних звітів, підготовка до виступів на педагогічних нарадах та батьківських зборах, заповнення ділової документації, оформлення індивідуальних карток учнів, самопідготовка
|
Співпраця з громадськими організаціями, службами у справах молоді, дільничним інспектором
|
Графік роботи практичного психолога
Третяк Яни Володимирівни
Шляхівської ЗОШ І-ІІ ступенів
Дні тижня
|
Інтервали робочого часу
|
З 8.30 год.
|
По 13.30 год.
|
Четвер
|
8.30
|
13.30
|
Графік консультацій практичного психолога
Третяк Яни Володимирівни
Шляхівської ЗОШ І-ІІ ступенів
Дні тижня
|
Години консультацій
|
Види консультацій
|
Четвер
|
10.00-12.00
|
Індивідуальні та групові консультації учнів, батьків та вчителів
|
Поради батькам
Слід пам′ятати:
- Діти навчаються життю у життя;
- Якщо дитину постійно критикувати – вона вчиться ненавидити;
- Якщо дитина живе в атмосфері ворожості – вона вчиться агресивності;
- Якщо дитину висміюють – вона стає замкненою;
- Якщо дитині постійно докоряють – вона вчиться жити с почуттям провини;
- Якщо дитину підбадьорювати, підтримувати – вона вчиться вірити у себе;
- Якщо дитину хвалити – вона вчиться бути вдячною;
- Якщо дитина живе в атмосфері доброзичливості – вона вчиться знаходити любов в цьому світі.
Загальні поради батькам першокласників
- Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою і лагідним словом;
- Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів;
- Не підганяйте, розраховуйте час – це ваш обов′язок, якщо ви цю проблему не вирішили – провини дитини в цьому не має;
- Не відправляйте дитину до школи без сніданку: там вона багато працює і втрачає енергію;
- Відправляючи до школи побажайте успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних «Дивись погодься гарно», або «Щоб не було поганих оцінок». У дитини по переду важка праця;
- Зустрічайте спокійно, не ставлячи багато запитань, дайте розслабитися, відпочити (згадайте себе після важкого робочого дня);
- Коли дитина збуджена і хоче чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте.
- Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоється, тоді сама все розкаже;
- Зауваження вчителя вислуховуйте без дитини;
- Вислухавши не поспішайте сваритися, говорить з дитиною спокійно;
- Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною. У цей час найважливішими повинні бути справи, біль, радощі та переживання дитини;
- У родині повинна бути єдина тактика всіх дорослих у спілкуванні з дитиною. Всі суперечки щодо виховання слід з′ясовувати без дитини.
- Завжди будьте уважними до стану здоров′я дитини, коли щось її турбує : головний біль, поганий настрій. Найчастіше це об′єктивні показники втоми, перевантаження;
- Пам′ятайте, що діти люблять казки, пісні або лагідні слова, особливо перед сном, не лінуйтесь подарувати це для них. Це заспокоїть дитину, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути та відпочити.
Методика вивчення мотивів навчальної діяльності учнів (Б. Пашнєв)
Анкета дає змогу методом парних виборів вивчити ставлення учнів до восьми основних мотивів навчальної діяльності. Вона складається з 28 пунктів, кожний з яких містить пари тверджень, які відображають зміст двох із восьми мотивів навчальної діяльності. Анкета сконструйована так, щоб можна було співвідносити вісім основних мотивів навчальної діяльності та виявляти мотиви, яким віддають перевагу.
Кожен мотив у анкеті позначений літерою алфавіту:
А - мотив зовнішнього примусу, уникання покарання;
Б - соціально орієнтований мотив обов’язку й відповідальності;
В - пізнавальний мотив;
Г - мотив престижу;
Д - мотив матеріального добробуту;
Е - мотив отримання інформації;
Ж - мотив досягнення успіху;
З - мотив орієнтації на соціально залежну поведінку.
Вік досліджуваного: з 12 років.
Інструкція. Прочитайте пари запитань. Виберіть з кожної пари те запитання, яке найточніше відображає ваше бажання вчитися. Номер запитання й літеру варіанта відповіді запишіть в аркуші для відповідей. Майте на увазі, що запитання весь час повторюються, однак кожного разу в новому поєднанні. Тут немає “хороших” або “поганих” відповідей. Вибираючи одне й відкидаючи інше запитання, ви виявляєте власну індивідуальність.
Текст анкети
1.А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?
АБО
Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?
2.В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?
АБО
Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?
3.Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?
АБО
Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?
4.Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?
АБО
3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, не бути гіршим за інших?
5.Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?
АБО
В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?
6.Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?
АБО
Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?
7.Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?
АБО
Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?
8.А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?
АБО
В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?
9.Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?
АБО
Г)Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?
10.В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?
АБО
Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?
11.Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?
АБО
Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?
12.Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?
АБО
Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?
13.Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?
АБО
3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?
14. А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?
АБО
Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?
15. Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?
АБО
Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?
16. В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?
АБО
Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?
17. Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?
АБО
Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?
18. Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?
АБО
З) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?
19. А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?
АБО
Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?
20. Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?
АБО
Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?
21. В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?
АБО
Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?
22.Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?
АБО
3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?
23. А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?
АБО
Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?
24. Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?
АБО
Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?
25.В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?
АБО
3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?
26. А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?
АБО
3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?
27. А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?
АБО
Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?
28. Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?
АБО
3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?
ПРАВА ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДИТИНИ В УКРАЇНІ
ЗНАЙ ПРАВА ТА ВИКОНУЙ ОБОВ'ЯЗКИ
Мета:
ознайомити учнів зі змістом основних статей Декларації прав дитини, Конвенції про права дитини, Конституції України; показати тісний взаємозв'язок прав та обов'язків; обговорити права та обов'язки учнів згідно із Законом України «Про освіту» та Статутом школи; виховувати свідоме ставлення до своїх дій та вчинків, ознайомити з правилами безконфліктної поведінки в суспільстві, попередження непередбачуваних ситуацій.
Учасники: учні 5-8 класів.
Кожен з нас — і дорослий, і малий — є повноправним членом суспільства, його невід'ємною частиною, вільним і рівним у своїй гідності та правах.
Тільки народившись, людина набуває за законом здатності мати права і нести обов'язки — конституційні, сімейні, цивільні, трудові і т. ін. Проте їх реальне здійснення можливе лише в міру дорослішання дитини. Щороку обсяг дієздатності дитини (здатності своїми діями набувати і здійснювати права, створювати для себе обов'язки і виконувати їх) збільшується. І так само, як посудина наповнюється рідиною по вінця, так і
дієздатність стає повною тільки з 18 років, а дитина стає повнолітньою.
Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку. Дітей від 0 до 14 років вважають малолітніми, від 14 до 18 — неповнолітніми (ч. 2 ст. 6 СК України). Всі діти, народжені у шлюбі або поза шлюбом, повинні користуватися однаковим соціальним захистом. (Всесвітня декларація прав людини. Стаття 25). Отже, правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
Народившись, дитина набуває права на громадянство, має право жити і виховуватися у сім'ї, знати своїх батьків, отримувати від них захист своїх прав і законних інтересів. На ім'я дитини може бути відкрито рахунок у банку.
Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.01 р. підтримує таке положення: «Дитина — особа віком до 18 років (повноліття), якщо, згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше».
Як зазначалося раніше, віку дитини надається значення і як суб'єкту певних відносин. Крім цього, в окремих випадках закон передбачає спеціальний статус дитини, а саме: ди- тина-сирота; дитина, позбавлена батьківського піклування; дитина-вихованець; прийомна дитина; безпритульна дитина; дитина-інвалід; дитина-біженець; дитина з неповної чи багатодітної сім'ї; немовля; дитина з вадами розумового або фізичного розвитку; дитина, яка постраждала внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф; дитина, уражена ВІЛ-інфекцією; дитина, яка перебуває у зоні воєнних дій і збройних конфліктів тощо.
Від набуття дитиною подібного спеціального статусу буде залежати наявність у неї певних прав, пільг, переваг, тобто додаткових засобів забезпечення й захисту її інтересів.
Статус дитини має певний механізм забезпечення. Загалом це відбувається через закріплення прав, свобод, обов'язків, інтересів дитини, залучення всіх видів їхніх гарантій, правоза- хисну діяльність, боротьбу з правопорушеннями, визнання суспільством, свідоме ставлення до дитини та її інтересів, повагу до прав дитини.
Джерелами регулювання інтересів дитини є Конституція України, міжнародні акти, закони України та підзаконні акти: постанови Верховної Ради України, укази та розпорядження Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади тощо (близько 5 тис. документів).
Першим кроком для певної реалізації себе як повноцінного громадянина є ознайомлення з основними правами та обов'язками. Адже, щоб запобігти порушенню своїх прав, а в разі порушення — захистити їх передовсім потрібно знати.
Насамперед почнімо з того, що в Україні Конституцією 1996 року офіційно закріплено право кожної людини на життя.
Оскільки сьогоднішні діти — завтрашні громадяни, то їхній захист і розвиток є передумовою майбутнього розвитку людства.
Захист прав та інтересів дитини є одним із найважливіших завдань Української держави, адже ставлення до дітей, їхніх прав і свобод, повага до їхньої людської гідності якнайточніше відображають рівень гуманності й цивілізованості суспільства.
Світові стандарти у галузі дотримання прав дитини, що формувалися протягом багатьох десятиліть, закріплені у кількох важливих міжнародних документах.
Ще у 1924 р. Лігою Націй було розроблено та прийнято Женевську декларацію прав дитини. Після створення 1945 р. ООН увага до прав дитини у світі посилилась, а міжнародна спільнота прийняла кілька правових документів, що визначають статус жителів планети до 18 років та зобов'язання держави і суспільства перед ними.
Питання захисту прав дитини дістали відображення у Загальній декларації прав людини, прийнятій ООН у 1948 р., у Міжнародних пактах 1966 р. Зокрема, у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права (п. 1 ст. 24) зазначено: «Кожна дитина без будь- якої дискримінації за ознакою раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, національного чи соціального походження, майнового стану або народження має право на такі заходи захисту, які є необхідними в її становищі як малолітньої, з боку її сім'ї, суспільства і держави».
20 листопада 1959 року Генеральною асамблеєю Організації Об'єднаних Націй було проголошено Декларацію прав дитини. яка справила значний вплив на політику урядів і парламентів у всіх частинах світу.
Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята Генеральною асамблеєю ООН 1989 року. яка правомірно вважається міжнародною дитячою конституцією. Конвенцією запроваджено сучасні універсальні стандарти, які правлять за орієнтири щодо забезпечення прав дітей у світі й у кожній країні зокрема. У Конвенції проголошено право дитини мати свою думку, міститься положення про те, щоби під час вирішення будь-яких питань, які стосуються дитини, її інтереси враховувались якнайкраще.
Україна приєдналася до цієї Конвенції 1991 року. 1993 р. у м. Києві створено Всеукраїнський комітет захисту дітей. Таким чином, наша держава визнала, що діти є особливо уразливою групою з огляду на їхній вік, психічний і фізичний розвиток, що вони потребують спеціального постійного догляду і захисту, а також узяла на себе низку зобов'язань у межах Конвенції, зокрема здійснити реформування законодавства відповідно до міжнародних стандартів.
Пропонуємо вам основні положення Конвенції ООН про захист прав дітей, переказані дітьми з деякими коментарями.
Ст. 1. До 18 років Я — дитина.
Ст. 2. Я маю право незалежно від того, якого кольору моя шкіра, хлопчик я чи дівчинка, скільки мені років, якої я нації, якою мовою розмовляю, в якого Бога вірю, багатий я чи бідний, здоровий чи хворий, які у мене батьки. Ніхто не має права позбавити мене всіх прав чи покарати мене за те, що думаю, роблять мої батьки.
Ст. б. Я маю невід'ємне право на життя.
Ст. 7. Я маю право мати ім'я, знати своїх батьків та свою країну.
Ст. 9. Ніхто не може розлучити мене з моїми батьками без мого бажання. Я маю право бачити своїх батьків, коли мені цього захочеться.
Діти — це окрема, самостійна складова суспільства, якій притаманні особливі правила поведінки, своєрідні життєві погляди, що забезпечують її розвиток, становлення та перетворення на дорослого члена суспільства.
Унаслідок свого становища діти потребують особливого підходу, соціального захисту та поважання їхніх прав.
Перш за все слід підкреслити ту думку, що діти — це не маленькі дорослі із обмеженими правами. Вони — повноправні члени суспільства, які мають, окрім багатьох прав дорослих, і свої особливі права: право на гру, на сімейне виховання, на спілкування з однолітками.
У Конвенції втілився той прогресивний погляд, що дитинство — це не підготовка до дорослого життя, а важливий і самостійний етап життя людини.
На сьогоднішній день головним захисником прав людини і дитини зокрема в Україні є ом- будсмен (омбудсман). Це посадова особа, на яку покладають функції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян у діяльності органів виконавчої влади і посадових осіб. Офіційні назви посади в різних країнах розрізняються. На сучасному етапі посада омбудсмена існує в понад 100 країнах світу. В Україні посаду обудсмена запроваджено з 1998 року, і називається вона «Уповноважений Верховної Ради України з прав людини». Її з 1998 року й до 27 квітня 2012 року обіймала Ніна Карпачова. З 24 квітня 2012 цю посаду обіймає Валерія Володимирівна Лутковська.
Основні документи із захисту прав людини містять статті, де проголошено право на освіту, а саме: ст. 26 «Загальної Декларації прав людини», ст. 53 «Конституції України», ст. 28 «Конвенції про права дитини». У навчально-виховному процесі задіяні діти, вчителі, батьки. У кожного із учасників навчально-виховного процесу є свої права та обов'язки. На правах та обов'язках учнів і учителів мені хотілося б сьогодні акцентувати увагу. Згідно зі Статутом школи, який складено на підставі Закону України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту», учні мають право:
• обирати форму, профіль навчання, індивідуальні програми;
• брати участь у науковій роботі, предметних олімпіадах, конкурсах, турнірах;
• обирати та бути обраними до органів самоврядування;
• користуватися навчальними кабінетами, спортивними залами та майданчиками, майстернями, лабораторіями, бібліотекою, побутовою базою навчального закладу;
• брати участь у роботі самодіяльних об'єднань: товариств, клубів, тощо, а також створювати їх.
Ми пам'ятаємо, що кожне право тісно пов'язане з обов'язком.
Обов'язки:
• виконувати правила внутрішнього розпорядку навчального закладу, Статуту школи, правила для учнів;
• систематично й глибоко опановувати знання, практичні навички та уміння;
• дотримувати моральних та етичних норм, дбайливо ставитись до шкільного майна.
Учителі мають право на:
• пошану і захист професійної честі та гідності.
Хочу акцентувати увагу на цьому пункті стосовно прав учителів, бо він дуже тісно пов'язаний з правом дітей на освіту. Учитель має право і повинен давати учням знання.
►► Бесіда
• Чи не порушує це право той учень, який не працює на уроці, відвертає увагу вчителя від роботи з дітьми в класі, претендуючи на посилену увагу до своїх витівок?
• Чи багато користі принесе такий порушник дисципліни своїм однокласникам, які не встигнуть засвоїти тему чи виконати іншу заплановану на урок роботу, бо вчитель втратить час, реагуючи на позаштатну ситуацію під час уроку?
♦ Чи не порушує такий однокласник права кожного із нас на здобуття знань під час навчального процесу?
У школі ми щодня зустрічаємось з учителями й однокласниками. Наше спілкування також повинно базуватися на повазі прав кожної людини і всіх. Адже ТЗ.К ливо, щоб школа стала тим осередком, де ми відчуваємо себе зручно й затишно, коли немає страху перед учителем чи кимось із старших учнів або перед невивченим уроком.
Школа повинна бути таким місцем, де б ми почувалися в безпеці. А безпечною школа може бути лише за умови, що кожний усвідомлює: крім прав, у нього є ще й обов'язки, до яких треба ставитися так само серйозно та відповідально, бо право неможливо реалізувати без виконання певних обов'язків.
Хоча у дитини багато прав, їй дозволено далеко не все. Використовуючи свої права, не можна діяти на шкоду іншим людям або обмежувати їхні права. Права тягнуть за собою певні обов'язки. Насправді, права не можуть існувати без обов'язків, бо тоді право не буде здійсненим.
1. У кожної дитини є право на освіту, але й обов'язок ходити до школи, щоб право на освіту було реалізованим.
2. У кожної дитини є право на медичну допомогу, але й обов'язок турбуватися про своє здоров'я, щоб рости міцною і розвиватися.
3. У кожної дитини є право виражати свою думку, але ця думка повинна рахуватися з думками інших людей, щоб висловлена думка не завдавала шкоди іншим.
4. У кожної дитини є право на повагу та І захист честі та гідності, але ж є і обов'язок | бути ввічливим, поважати батьків, учителів та працівників школи, інших учнів, захищати молодших та слабких.
Таким чином, ми з вами бачимо, що якщо дотримувати правил поведінки, не принижувати честі та гідності інших, то в стінах школи ви можете почуватися захищено та безпечно. А як почувається кожен із вас поза школою? Чи не принижують вас, не погрожують, не ображають? Ми постійно проводимо такі опитування, щоб захистити вас, убезпечити від негараздів, від необдуманих дій та непередбачуваних наслідків. Хочу нагадати: якщо з вами трапилась якась проблемна ситуація, негайно повідомте про це дорослих — батьків, вчительку, якій довіряєте, психолога чи соціального педагога школи. Вони обов'язково допоможуть вам, порадять, як правильно вчинити у скрутному становищі.
Щоб бути захищеним на вулиці, вдома, не постраждати від злочинців та уникнути інших неприємностей, ми пропонуємо вам послухати та взяти до уваги пам'ятка
Щоб не стати жертвою злочину, необхідно дотримувати певних правил у житті та
вживати необхідних запобіжних заходів.
· У будь-якій незвичайній ситуації необхідно зберігати спокій та впевненість у своїх діях, бути врівноваженим, щоби мати можливість обміркувати шляхи виходу із ситуації, яка склалася.
· Важливо своєчасно вжити запобіжних заходів щодо захисту свого майна та здоров'я.
· Завжди бути пильним та намагатися уникати конфліктних ситуацій, які можуть призвести до злочину. Коли вже сталося так, що ти потрапив у халепу, то треба зібратися та прийняти правильне рішення, щоби ризики для себе, своїх близьких та майна у цій ситуації були найменшими.
· Пам'ятай: вуличні грабіжники ретельно вибирають свою жертву й часто стежать за нею. Саме тоді, коли ризик нападу тобі здається мінімальним, вони стрімко й зухвало діють.
· Якщо у вечірній час тобі треба повертатися із занять або із гостей, домовся заздалегідь, щоб тебе зустріли дорослі, близькі тобі люди.
· Іди додому освітленими і людними вулицями, не вибираючи для скорочення шляху дворів чи темних завулків.
· Якщо затемно в безлюдному місці у тебе просять закурити, будь готовий до можливого нападу. Таке прохання часто буває лише способом приспати увагу.
· Ставтеся з недовірою до незнайомця, який просить у вас на вулиці розміняти грошову банкноту. Можливо, це трюк, щоб вивідати вміст вашого гаманця.
· Не заходь до ліфта з незнайомцями, якщо навіть дуже поспішаєш. У разі нападу на тебе в ліфті намагайся натиснути кнопку «виклик диспетчера»: у працівників комунальних служб є можливість визначити місцезнаходження ліфта і викликати міліцію.
· Якщо тобі загрожує якась біда, то, не гаючи часу, телефонуй на «102». За кілька хвилин наряд міліції прибуде на місце і з'ясує прикмети злочинців та напрямок, у якому вони втекли. Запізнілий дзвінок значно знижує шанси затримати їх.
· Не будьте байдужими, якщо з кимось на ваших очах сталося нещастя. Допомагайте іншим — допоможуть і вам.
· Не гуляй сам і не шукай собі пригод у небезпечних місцях.
· Пам'ятай, що надмірна цікавість не призводить до добра: не чіпай знайдені предмети, не втручайся у чужі справи, особливо у сварки та бійки, почувши постріли, тікай в інший бік.
· Не ходи вулицями в пізній час без дорослих, намагайся мати чистий і охайний вигляд, аби не справляти враження бездоглядного
· Ніколи не відчиняй двері стороннім людям.
· Уникай підозрілих компаній.
· Не сідай в машину до незнайомої людини.
· Стеж, щоби телефон був завжди ввімкненим, щоб у разі небезпеки можна було зателефонувати батькам або в міліцію.
· Не розмовляй з незнайомими людьми.
· Якщо старшокласники вимагають гроші у підлітка, не втручайся сам, а поклич на допомогу дорослого.
· Не втікай від вимагача, бо він все одно наздожене.
· Якщо в тебе вимагають гроші, телефон та інші речі, краще віддай добровільно.
· Не наближайся до осіб напідпитку, а також до тих людей, які поводяться дивно й можуть вчинити непередбачувані дії.
· Не спілкуйся з підозрілими особами, відмовляйся від їхніх доручень щось кудись віднести чи передати на словах.
· Не дозволяй незнайомцям заманити себе у пастку — не вір обіцянкам, відмовляйся від подарунків або запрошень у гості. Прохання часто буває лише способом приспати увагу.
· Не вживай речовин сумнівного походження, що можуть викликати отруєння чи втрату самоконтролю. Май на увазі, що правопорушення, скоєне у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, обтяжує провину.
· Не будь надто самовпевненим, у сумнівній ситуації звернися по допомогу до будь-кого з дорослих.
· Уникай місць, де збирається збуджений натовп і можливі порушення громадського порядку.
· Під час проведення масових заходів не привертай до себе увагу зухвалою поведінкою, гучними вигуками, незвичайним одягом.
· Не носи із собою предмети (ніж, патрони тощо), наявність яких може викликати підозру; а ось учнівський квиток, паспорт чи інше посвідчення особи тобі не завадять.
· Не вдавай із себе героя. Потрапивши в небезпеку, тікай у людне чи освітлене місце, користуйся міліцейським свистком, що завжди має бути напоготові.
|