►► Інформаційне повідомлення

Цілі: визначити причини виїзду за кордон.

В основі сучасної еміграції з України ле­жить бажання громадян працевлаштуватись за кордоном. Унаслідок важкої економічної ситуації в Україні, значного дефіциту ро­бочих місць на ринку праці досі триває ви­їзд громадян з України до країн далекого та ближнього зарубіжжя. Сезонне, тимчасове працевлаштування або «човникові» поїзд­ки за кордон у непростих економічних умо­вах перехідного періоду, на жаль, стали чи не основним способом виживання для бага­тьох українських сімей. За різними оцінка­ми, протягом року приблизно 5 млн наших співвітчизників перебувають на заробітках за кордоном. Скажімо, у Росії щороку пра­цює до 1 млн таких заробітчан, а в «сезонний пік» їх чисельність сягає 3 млн. Росія для громадян України стає країною транзиту чи призначення. Наші громадяни помилково вважають, що більшість країн колишнього Радянського Союзу не можуть бути небезпеч­ними для них, оскільки майже не існує мов­ного бар'єру, адже більша частина населення розуміє російську мову. Крім того, в'їзд у ці країни набагато простіший, ніж у країни да­лекого зарубіжжя, чим, у свою чергу, корис­туються торговці людьми.

Складне суспільно-політичне становище, низька ефективність політичних та економіч­них перетворень у державі, декларативність соціальної політики, зростання прірви між верхами та абсолютною більшістю населення вплинули на те, що переважна більшість гро­мадян зневірилася у позитивних змінах у кра­їні. Критичність ситуації в тому, що молоді люди не бачать перспектив для життя та само- реалізації в українському суспільстві, а бать­ки не вбачають тут перспектив для своїх дітей. Вища освіта не стає запорукою нормального забезпеченого життя. Виїзд за кордон тепер розглядають як умову не тільки вирішення тимчасових фінансових проблем родини, але й як стратегію життєвого шляху для молодого покоління.

Проблема з різною гостротою виявля­ється в різних регіонах України. Особливо складне становище в західних областях: Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Волинській, Закарпатській, Львівській, де на обліку в центрах зайнятості перебуває по декілька членів однієї родини. Лише з Іва- но-Франківської області з 1 млн 460 тис. населення 250 тис. працюють за кордоном. За неофіційними даними, на заробітках за кордоном перебуває 150-350 тис. жителів Львівщини. Не краща ситуація і в інших західних областях.

У найбільш проблемних областях зростає кількість сімей, де жінки є головними году­вальницями сім'ї. Вони несуть відповідаль­ність за родину та дітей.

Але якщо 5-8 років тому головним чин­ником бідності було безробіття, то сьогод­ні наголошують не стільки на безробітті як причині бідності, скільки на дуже низьких заробітках, які не дозволяють перетнути межу бідності навіть за умови висококвалі­фікованої праці (лікарі, медичні працівники, вчителі, серед яких абсолютна більшість — жінки). Спостерігається унікальне явище об- вального зниження рівня життя тієї частини населення, що за світовими стандартами має належати до «середнього класу». Усе це спо­нукає громадян шукати роботи за межами України.

За даними досліджень Державного ін­ституту проблем сім'ї та молоді, неурядових організацій, найбільша кількість громадян виїздить з райцентрів, малих міст та сіл. Ві­кова категорія осіб, які виїжджають за кор­дон, — це випускники середніх навчальних закладів, а також особи віком 25-27 років, більшість з яких уже мають сім'ї (50-60 % мають дітей).

З одного боку, працевлаштування за кор­доном є важливим джерелом формування се­реднього класу, інструментом включення до міжнародного ринку праці, інтегрування до міжнародної спільноти через розвиток безпо­середніх людських контактів тощо. Водночас масова трудова міграція молодих людей має серйозні негативні наслідки. Це й економіч­ні втрати (відсутність надійних механізмів перерахування отриманих за кордоном до­ходів), і соціально-трудові (дискримінаційні умови праці та її оплати, відсутність право­вого врегулювання захисту трудових і соці­альних прав). Однією з основних проблем, пов'язаних з трудовою міграцією, є розрив родинних стосунків, внаслідок чого діти за­лишаються без батьківського піклування на тривалий час. Незважаючи на це, люди го­тові їхати за кордон без знання мови, право­вих знань, кваліфікації, навіть на нелегальну роботу, що робить їх потенційними жертвами работоргівлі.

 

З іншого боку, слід зазначити, що на­магання потенційних мігрантів виїхати та працевлаштуватися за межами держави ак­тивізує діяльність злочинних груп з оформ­лення виїзних документів і переправлення за кордон громадян України. Дуже часто такі громадяни стають розмінною монетою у дов­гому ланцюгу торгівлі людьми, починаючи від вербувальника і закінчуючи особою, яка купує чи одержує жертву.

!

 

 

 

►► Вступ

Тема нашого заходу — «Запобігання торгівлі

людьми».

Серед найболючіших порушень прав люди­ни в сучасному світі є злочин, який має багато назв та облич: «біле рабство», «торгівля людь­ми», «жива контрабанда», «живий ринок» тощо. Наприкінці XX століття на сполох за­били й українські чиновники.

24 березня 1998 року Кримінальний ко­декс України було доповнено статтями, які стосуються покарання за незаконні дії щодо усиновлення та торгівлі людьми. Приводом до розробляння та прийняття Закону стали перш за все непоодинокі факти продажу за кордон

2  метою усиновлення дітей-сиріт.

Задля розкриття даної проблеми з різних ракурсів ми запросили історика, соціолога та географа.

►► Мозковий штурм «Що таке

торгівля людьми?»

♦   Із якою метою може здійснюватися торгів­ля людьми?

Історик. Мета різна. Це примусова пра­ця, примусовий шлюб, насильницьке вико­ристання в домашньому господарстві, у про­мисловому або сільськогосподарських сек­торах, народження дитини примусово або за замовленням, як сурогатство, використання в легальному або нелегальному бізнесі: про­ституція, зйомки порнофільмів, стриптизу, продаж наркотиків; викрадення людей різно­го віку для трансплантації органів, дітей — для жебракування, нелегального усиновлення або дитячої порнографії.

♦   Чи будуть тотожними терміни «торгівля

людьми» та «рабство»?

Історик. Будуть, адже рабство — це на­сильство над людьми. Відповідно, торгівля людьми — це також насильство.

►► Вправа «За і проти»

З'ясуймо, які є позитивні та негативні сто­рони роботи за кордоном. Хто з вас за те, щоб працювати за кордоном і чому? Хто проти?

 

Працевлаштування за кордоном
ЗА:	ПРОТИ:
• висока заробітна	• небезпека захворіти;
плата;	• порушення умов
• високий рівень	контракту;
життя;	• неможливість зверну­
• повага до прав	тись по допомогу;
людини;	• зневажливе ставлен­
• вивчення культу­	ня;
ри, мови;	• мовний бар'єр;
• можливість по­	• важка праця;
бачити світ.	• примусова праця.

►► Запитання до соціолога

•   Які причини торгівлі людьми ви можете назвати?

Соціолог. Причини виникнення торгівлі людьми можна поділити на дві групи — зо­внішні та внутрішні.

Внутрішні:

•   економічні (скрутне економічне станови­ще, практично неможливо отримати гідну роботу в Україні; низький рівень життя, високий рівень безробіття);

•   інформаційні (погана обізнаність укра­їнських громадян щодо можливостей працевлаштування та перебування за кордоном);

•   правові (відсутність правової системи за­хисту потерпілих; недостатня захищеність українських громадян від торговців жи­вим товаром);

•   психологічні (кризовий етап, у якому пе­ребувають наші громадяни, призвів до зменшення самозахисту; за принципом «уже гірше не буде» люди погоджуються на різні авантюри, пропозиції, не думаю­чи про наслідки; якщо в родинах немає по­розуміння, не складаються стосунки між подружжям, між батьками і дітьми — по­чинають шукати кращої долі).

Зовнішні:

•   позитивні (відкриття кордонів та па­діння «залізної завіси»; спрощення

можливості для українських громадян подорожувати світом як у пошуках роз­ваг, так і праці);

•   негативні (інтернаціоналізація тіньової економіки; зростання різниці між бідни­ми і багатими державами; формування міжнародних кримінальних об'єднань; корумпованість працівників державних органів; лояльне законодавство щодо за­нять проституцією в багатьох країнах світу).

Психолог. З'ясуймо, чи змінилася полі­тична карта світу щодо соціального лиха.

►► Запитання до географів

•        На які групи можна поділити країни світу у контексті порушеної проблеми?

Географ. Всі держави світу можна поді­лити на 3 групи:

•   країни — постачальниці живого товару;

•   країни, через які здійснюється транзит.

•   країни призначення, куди вивозять або продають людей.

Раніше країнами постачання живого това­ру вважали Таїланд, Філіппіни, азіатські кра­їни. Зараз це країни колишнього Радянського Союзу, і серед них Україна.

•   До яких країн виїжджають наші громадя­ни на заробітки?

Географ. Зі східних областей України — до сусідньої Росії. А із Західної України — до Польщі, Угорщини, Словаччини, Чехії, Німеччини, Іспанії, Португалії, Італії, Англії, навіть у країни Африки.

Найчастіше жертвами торгівлі людьми стають жінки.

•        До яких держав вивозять наших жінок? Географ. До ОАЕ, Кіпру, Греції, Туреч­чини, Китаю, Канади і навіть Японії.

►► Висновок

Психолог. Ось такий невтішний аналіз карти говорить, що надзвичайно прибутковий бізнес живим товаром охопив увесь світ. Де­мографічний портрет людини, яка потрапила в тенета торгівців людьми, такий:

•   діти-підлітки, яких викрадають для трансплантації органів або жебраку­вання;

•   жінки віком від 18 до ЗО років для прости­туції та секс-бізнесу;

•   чоловіки віком від 25 до 50 років для тяж­кої роботи;

•   люди різних вікових груп для донорських органів.

Отже, проблема сучасного рабства стосу­ється як окремих людей, так і всієї держави: батьків, які поїхали заробляти за кордон, ді­тей, яких залишили батьки, що поїхали за кордон, чоловіків, які потрапляють у рабські умови, жінок, які стають заложницями секс- індустрії.

►► Вправа «Ланцюжок»

Складіть ланцюжок торгівлі людьми. Приклад. Вербування — перевезення — пе- редання або прийом людей — продаж — спла­та — отримання — використання — обман — примус — експлуатація.

►► Висновок

Психолог. Може, краще не їхати за кор­дон і бути вдома? Вирішувати вам.

Дуже добре, коли у вас з'явиться мож­ливість подорожувати, навчатися, працюва­ти за кордоном, вийти заміж за іноземця. Але пам'ятайте: це чужа земля! Вона вам невідома. Перш ніж зробити перший крок на чужу землю, ви повинні про неї все зна­ти, щоб не опинитися в чиїхось лихих ру­ках живим товаром, щоб не було страхіття у вашому житті.

►► Галерея «Знання, що допоможуть запобігти торгівлі людьми»

Пропоную розділитися на 7 груп (кольо­ри веселки). Кожна група отримає 1 пункт із пам'ятки. Ви ознайомитеся з інформацією щодо попередження торгівлі людьми, відтво­рите його на аркуші паперу і презентуєте у на­шій галереї.

 

 

 

 

 

ЩО НЕОБХІДНО ЗНАТИ УКРАЇНСЬКИМ ГРОМАДЯНАМ, ЩОБ ЗАПОБІГТИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ

Нікому не довіряйте свій паспорт. До­кумент, що засвідчує вашу особистість, завжди має бути тільки у вас.

     Якщо ви збираєтеся працювати або на­вчатися, потурбуйтесь про те, щоб контракт був підписаний зрозумілою вам мовою, а місце і час вашої майбут­ньої роботи були чітко обговорені.

Залиште вдома або своїм друзям де­тальну інформацію про своє перебування за кордоном з адресою і контактним телефоном, а також копію свого паспорта і контракту.

Не забудьте з'ясувати номери телефонів українських посольств і консуль­ських представництв за кордоном.  Коли вам щось загрожує, ви можете звернутися до них за цими телефонами.

     У закордонних країнах активно працю­ють недержавні організації і служби, що надають допомогу особам, які опи­нилися у складних умовах. ;

     Період перебування на території за­кордонної держави вказаний у вашій візі. Порушення візового режиму робить неможливим ваші наступні виїзди і за кордон.

      Не забувайте, що знання елементарних слів іноземною мовою, значно по­легшить вам      перебування за кордо­ном і допоможе у скрутну хвилину.

 

►► Вправа «Торгівля людьми: міфи та стереотипи»

Стосовно торгівлі людьми існує багато сте­реотипних суджень.

Поширені міфи стосовно торгівлі людьми

Кожен учасник нашого заходу отримав дві картки: «Згоден», «Не згоден» (зеленого та червоного кольору). Відповідно до свого став­лення ви маєте підняти картку та пояснити свою позицію (за бажанням).

 

 

Зі мною такого не станеться. Так зазвичай вважають благополучні люди, які мають вищу освіту, гарну роботу, достаток. Але факти переконують, що від потрапляння у ситуацію торгівлі людьми ніхто не застрахований. До того ж сучасні работоргівці стали значно винахідливішими і почали ви­користовувати більш витончені методи вербування.

Торгівля людьми — це торгівля виключно лише молодими жінками, яких використовують у сексу­альній сфері.

Багато прикладів свідчать про те, що у ситуацію торгівлі людьми можуть потрапити чоловіки, діти і навіть люди похилого віку. Використовувати їх можуть у різних сферах: на виробництві, у сіль­ському господарстві й т. ін.

Чоловіки становлять приблизно 24 % від кількості осіб, що потрапляють в рабство. Це досить ве­ликий показник, адже чоловіки менш схильні шукати допомоги, ніж жінки: вони вважають себе сильними і здатними захистити себе, тому пункт перший «зі мною такого не станеться» стосується їх у першу чергу.

Тільки малоосвічені, наївні люди можуть стати жертвами торгівлі людьми.

Більшість постраждалих, що звернулися по допомогу, закінчили технікуми, коледжі, інститути. Тож говорити про низький рівень освіти не можна. Крім того, чимало людей отримують пропозицію з працевлаштування від тих, кому довіряють.

Друзі та родичі не можуть бути замішаними у торгівлю людьми.

Друзі, родичі, знайомі — це ті, кому довіряють найбільше. Останнім часом сформовано нову страте­гію вербування, коли людину, що працювала деякий час на експлуататора, відпускають за умови, що замість себе вона приведе двох-трьох інших «працівників». Залякані жертви повертаються додо­му і проводять своєрідну рекламну кампанію серед своїх друзів та далеких родичів. За статистикою, 17 % постраждалих були продані в рабство своїми ж друзями, партнерами чи колегами.

Довести вину і покарати торгівців людьми неможливо.

Торгівля людьми — це кримінальний злочин, що в Україні, як і у багатьох країнах світу, караєть­ся ув'язненням від 5 до 15 років із конфіскацією майна, а в деяких державах, наприклад СІЛА та Канаді, — довічним ув'язненням.